Original research article
Acta Albaruthenica

The tradition of animalistic grotesques in the Belarusian cultural space

2024, Issue 24

Zhanna Nekrashevich-Karotkaja

0000-0001-9544-2159

Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu

DOI

10.31338/2720-698Xaa.24.12

Publication date

13.02.2025

Submission date

29.05.2024

Acceptance date

21.08.2024

Publishing model

open access

License type

CC BY-NC-ND 3.0 PL

Field

Humanities

Discipline

literary studies, linguistics

Language of publication

Belarusian

Downloads

PDF 330 KB

Article

Number of views:121

Number of downloads:94

Crossref citations:0

Altmetric score:0

Abstract

The subject of this study is the reception and use, as well as the artistic functions of the animalistic grotesque in the Belarusian folklore and book tradition from the second half of the 18th century to the beginning of the 20th century. The article studies folklore and literary poetic narrations from the Belarusian cultural space, in which animalistic images and motifs appear as allegories. Such narrations, widely represented in the folklore of Slavic and non-Slavic peoples, were gradually Christianized, filled with didactic content, and therefore became the basis for further processing. In literature, such plots functioned mainly as animalistic grotesques (a term inspired by the term animal grotesque, introduced by Czeslaw Hernas). The tradition of animalistic grotesques in the Belarusian cultural space is examined for the first time in the context of literary hermeneutics, in connection with the folk rituals and traditions (in particular, in connection with the Ptači kwas ritual preserved in the Lusatian Serbs). The popularity of animalistic grotesques can be seen even in the 21st century.

Keywords:

animalistic grotesque,folklore,literary treatment,Christianization,modeling of existential strategies

Bibliography

Âk vyskočyv vorobej: pesnì,kalyhankì, zabaǔlânkì ì vylìčankì beloruskìh dìtì z Pudlâša. 2008. Red. Fionik Doroteusz, Fionik Elżbieta. Bielsk Podlaski: Stowarzyszenie Muzeum Małej Ojczyzny w Studziwodach.

Bahdanovič Maksim. 1992. Poŭny zbor tvoraŭ. U 3-x t. T. I. Minsk: “Navuka i tèxnika” [Багдановіч Максім. 1992. Поўны збор твораў. У 3-х т. Т. І. Мінск: “Навука і тэхніка”].

Belaruskaja narodnaja pesnja KURA-ŠČABJATURA [Беларуская народная песня КУРА-ШЧАБЯТУРА] [online] https:// www.youtube.com/watch?v=ypIccxkPm4E [доступ: 02.02.2024].

Brückner Aleksander. 1903. Dzieje literatury polskiej w zarysie. T. I. Warszawa: Gebethner i Wolff; Kraków: G. Gebethner.

Brückner Aleksander. 1916. Bibliografia Polska. Tom XXVI, wyd. K. Estreicher, Kraków 1915 [rec.]. „Pamiętnik Literacki”, 14/1/4: 325–329.

[Czeczot Jan]. 1846. Piosnki wieśniacze z nad Niemna i Dźwiny, niektóre przysłowia i idiotyzmy, w mowie Sławiano-Krewickiej. Wilno: Drukiem Józefa Zawadzkiego.

Garbaczowa Maria. 1980. Michał Korycki – elegantissimus poetarum. “Ruch Literacki” r. XXI, z. 3 (129): 175–188.

Gulâeva Veronika 2021. Razvitie tvorčeskogo voobraženiâ u detej doškolʹnogo vozrasta sredstvami folʹklora (195–200). V: Artpedagogika i artpsihologiâ v vek innovacii: materialy III Meždunarodnoj naučno-praktičeskoj konferencii v ramkah Vserossijskogo Festivalâ nauki (Moskva, 11–12 oktâbrâ 2021 g.), red. T.V. Hristidis. Moskva: MGIK [Гуляева Вероника. 2021. Развитие твор ческого воображения у детей дошкольного возраста средствами фольклора (195–200). В: Артпедагогикаи артпсихология в век инновации: материалы III Международной научно-практической конференции в рамках Всероссий ского Фестиваля науки (Москва, 11–12 октября 2021 г.), ред. Т.В. Христидис. Москва: МГИК].

Hernas Czesław. 1957. Proza sowizdrzalska epoki saskiej. Ze studiów nad literaturą staropolską. „Studia staropolskie” t. 5. Red. Kazimierz Budzyk. Wrocław: Zakład im. Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk: 353–371.

Karskì Âǔhìm. 2001. Belarusy, uklad. ì kament. S. Haranìna ì L. Ljaǔšun; nav. rèd. A. Malʹdzìs. Mìnsk: Belaruskì knìhazbor [Карскі Яўхім. 2001. Беларусы, уклад. і камент. С. Гараніна і Л. Ляўшун; нав. рэд. А. Мальдзіс. Мінск: Беларускі кнігазбор].

Kawan Christine Shojaei. 2010. Enzyklopädie des Märchens. Handwörterbuch zur historischen und vergleichenden Erzählforschung, hrsg. R.E. Brednich, Band 13. Berlin, New York: De Gruyter: 618–622.

Kochan Tacciana. 2011. Faĺklornaja asnova vobrazaŭ ptušak u paezii Jana Čačota (153–154). U: Faĺklor i sučasnaja kuĺtura, u 2-ch č. Red. Ivan Roŭda i inš. Minsk: BDU [Кохан Таццяна. 2011. Фальклорная аснова вобразаў птушак у паэзіі Яна Чачота (153–154). У: Фальклор і сучасная культура, у 2-х ч. Рэд. Іван Роўда і інш. Мінск: БДУ].

Korycki Michaelis, S.J. 1817. Carmina. Polociae, Typis Academicis SJ.

Malʹdzìs Adam. 1980. Na skryžavannì slavjanskìx tradycyj: Lìtaratura Belarusì peraxod-naha peryjadu (drugaja palavìna XVII–XVIII st.). Mìnsk: Navuka ì tèxnìka [Мальдзіс Адам. 1980. На скрыжаванні славянскіх традыцый: Літаратура Беларусі пераходнага перыяду (другая палавіна XVII–XVIII ст.). Мінск: Навука і тэхніка].

Malʹdzìs Adam. 1987. Z lìtaraturaznaǔčyx vandravannjaǔ: narysy, èsè, dzënnìkì. Mìnsk: “Mastackaja lìtaratura” [Мальдзіс Адам. 1987. З літаратуразнаўчых вандра-ванняў: нарысы, эсэ, дзённікі. Мінск: “Мастацкая літаратура”].

Mikitìv Galina. 2008. Hudožnʹo-obrazna paradigma simvolìv v ukraïnsʹkih kozacʹkih pìsnâh. „Vìsnik Zaporìzʹkogo nacìonalʹnogo unìversitetu. Filologični nauki” № 2: 146–152 [Микитів Галина. 2008. Художньо-образна парадигма символів в українських козацьких піснях. „Вісник Запорізького національного універ-ситету. Филологични науки” № 2: 146–152].

Nekraševič-Karotkaja Žanna. 2015. Šmatmoǔnaja lìtaratura Belarusì ǔ kantèksce aktualʹnyx lìtaraturaznaǔčyx kancèpcyj: dapamožnìk. Mìnsk: BDU [Некрашэвіч-Кароткая, Жанна. 2015. Шматмоўная літаратура Беларусі ў кантэксце актуальных літаратуразнаўчых канцэпцый: дапаможнік. Мінск: БДУ].

Nekraševič-Korotkaja Žanna. 2019. Hudožestvennye allegorii serbolužickogo obrjada Ptači kwas i tradicija zverinyh groteskov v poètičeskoj kulʹture slavjanskix narodov. „Zeitschrift für Slavische Philologie“ B. 75: 269–296 [Некрашевич-Короткая, Жанна. 2019. Художественные аллегории серболужицкого обряда Ptači kwas и традиция звериных гротесков в поэтической культуре славянских народов. „Zeitschrift für Slavische Philologie” B. 75: 269–296].

Nekraševič-Karotkaja Žanna. 2020. Belarusʹ jak kulʹturnaja prastora ì eǔrapejskì lìtaraturny pracès XVI–XIX stst.: dapamožnìk. Mìnsk: BDU [Некрашэвіч-Кароткая Жанна. 2020. Беларусь як культурная прастора і еўрапейскі літаратурны працэс XVI–XIX стст.: дапаможнік. Мінск: БДУ].

Nekraševič-Karotkaja Žanna. 2022. Der Brauch der Vogelhochzeit und Lieder mit Vogelmotiven in der Folklore der nordwest- und ostslawischen Völker: Pragmatische und funktionale Aspekte. „Lětopis“ № 1(69): 3–20.

Niekraszewicz-Karotkaja Żanna. 2023. Animalističeskie groteski v folʹklore i literature slavjanskix narodov kak hudožestvennyj antidepressant i relevantnyj èlement kulʹturnoj gramotnosti. „Studia Rossica Posnaniensia“ t. 2, № 2: 9–28 [Niekraszewicz-Karotkaja Żanna. 2023. Анималистические гротески в фольклоре и литературе славянских народов как художественный антидепрессант и релевантный элемент культурной грамотности. „Studia Rossica Posnaniensia“ t. 2, № 2: 9–28].

Niekraszewicz-Karotkaja Żanna. 2024. „Przypatrzcie się ptakom podniebnym”: „ptasia kuchnia” opracowania piosenek ludowych w kulturze poetyckiej XVIII wieku (460–474). W: Kowalewska Danuta i in. [red.]. Wiek osiemnasty od kuchni. IV Kongres Badaczy Osiemnastego Wieku. Toruń: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Mikołaja Kopernika w Toruniu.

Parèckì Jakaŭ. 2014. Žyccë ì tvorčascʹ Mìhala Karyckaga. „Lìdskì Letapìsec” № 3 (67): 11–21 [Парэцкі Якаў. 2014. Жыццё і творчасць Міхала Карыцкага. „Лідскі летапісец” № 3 (67): 11–21].

Pjesnički hornych a delnych Łužiskich Serbow <…> Prjeni džjel. Pjesnički hornych Łužiskich Serbow = Volkslieder der Wenden in der Ober- und Nieder-Lausitz <…>. 1841. Ed. Hawpt Leopóld, Smoler Jan Ernst. Volkslieder der Wenden in der Oberlausitz. Grimma: bei J. M. Gebhardt.

Przybyła Wiesław. 2011 Kulturowa semantyka motywu zwierząt. „Teksty Drugie: teoria literatury, krytyka, interpretacja” № 3 (129): 238–252.

Rudnicki Daminik. 2011. Veršy, što prypisvjucca… U: Brazhunoŭ Aljaksandr (rèd.). Slavjanamoŭnaja paèzija Vjalikaha Knjastva Litoŭskaha XVI–XVIII stst. Minsk: Belaruskaja navuka [Рудніцкі Дамінік. 2011. Вершы, што прыпісывюцца… У: Бразгуноў Аляксандр (рэд.). Славянамоўная паэзія Вялікага Княства Літоўскага XVI–XVIII стст. Мінск: Беларуская навука].

Rypiński Alexander. 1840. Białoruś. Kilka słów o poezji prostego ludu téj naszéj polskiej prowincii; o jego muzyce, śpiewie, tańcach, etc. Paryż: w księgotłoczni J. Ma-rylskiego.

Sorbisches Kulturlexikon. 2014. Ed. Hose Susanne, Mirtschin Maria, Pohontsch Anja, Scholze Dietrich, Schön Franz. Bautzen: Domowina-Verlag.

Vakarûk Lûdmila, Pancʹo Stefanìja. 2011. Zoonìmìčnì simvoli v etnomovnìj kartinì svìtu (na materìalì lemkìvsʹkoï pìsnì). “Naukovì pracì. Ser.: Fìlologìâ. Movoznavstvo” № 136 (148): 8–12 [Вакарюк Людмила, Панцьо Стефанія. 2011. Зоонімічні символи в етномовній картині світу (на матеріалі лемківської пісні). “Наукові праці. Сер.: Філологія. Мовознавство” № 136 (148): 8–12].

Voznjak Mihajlo. 1929. Ìz sʹpìvanika Domìnìka Rudnicʹkogo. “Zapiski naukovogo tovaristva ìmenì Ševčenka” t. 150: 243–252 [Возняк Михайло. 1929. Із сьпіваника Домініка Рудницького. “Записки наукового товариства імені Шевченка” t. 150: 243–252].

Žlutka Ales’. 2007. Mìhal Karyckì (26–43). U: Hìstoryja belaruskaj lìtaratury XI–XIX stahoddzjaǔ. Novaja lìtaratura: drugaja palova XVIII–XIX stahoddze, t. 2, red. U. Marhelʹ, V. Čamjaryckì. Minsk: Belaruskaja navuka [Жлутка Алесь. 2007. Міхал Карыцкі (26–43). У: Гісторыя беларускай літаратуры XI–XIX стагоддзяў. Но¬вая літаратура: другая палова XVIII–XIX стагоддзе, т. 2, рэд. У. Мархель, В. Чамярыцкі. Мінск: Беларуская навука].

V. Čamjaryckì. Minsk: Belaruskaja navuka [Жлутка Алесь. 2007. Міхал Карыцкі (26–43). У: Гісторыя беларускай літаратуры XI–XIX стагоддзяў. Новая літаратура: другая палова XVIII–XIX стагоддзе, т. 2, рэд. У. Мархель, В. Чамярыцкі. Мінск: Беларуская навука].

Similar publications