Oryginalny artykuł naukowy
Acta Albaruthenica

Традыцыя анімалістычных гратэскаў у беларускай культурнай прасторы

2024, Tom 24

Zhanna Nekrashevich-Karotkaja

0000-0001-9544-2159

Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu

DOI

10.31338/2720-698Xaa.24.12

Data publikacji

13.02.2025

Data otrzymania

29.05.2024

Data akceptacji

21.08.2024

Model publikowania

otwarty dostęp

Rodzaj licencji

CC BY-NC-ND 3.0 PL

Dziedzina

Dziedzina nauk humanistycznych

Dyscyplina

literaturoznawstwo, językoznawstwo

Język publikacji

białoruski

Pliki do pobrania

PDF 330 KB

Artykuł

Liczba wyświetleń:88

Liczba pobrań:68

Cytowania Crossref:0

Wynik Altmetric:0

Abstrakt

Прадмет даследавання ў артыкуле – рэцэпцыя і бытаванне, а таксама мастацкія функцыі анімалістычных гратэскаў у беларускай фальклорнай і кніжнай традыцыі другой паловы XVIII – пачатку ХХ ст. Вывучаюцца фальклорныя і літаратурныя паэтычныя нарацыі з беларускай культурнай прасторы, у якіх выступаюць анімалістычныя вобразы і матывы ў якасці алегорый. Такія нарацыі, пашыраныя ў фальклоры славянскіх і неславянскіх народаў, паступова хрысціянізаваліся, напаўняліся дыдактычным зместам, таму і рабіліся грунтам для далейшай апрацоўкі. У літаратуры такія сюжэты функцыянавалі пераважна як анімалістычныя гратэскі (тэрмін, вытворны ад паняцця groteska zwierzęca, уведзенага Чэславам Гэрнасам). Традыцыя анімалістычных гратэскаў у беларускай культурнай прасторы другой паловы XVIII – пачатку XX ст. упершыню разглядаецца ў рэчышчы літаратурнай герменеўтыкі ў сувязі з народнымі абрадамі і традыцыямі (у прыватнасці, з абрадам Ptači kwas, які захаваўся ў лужыцкіх сербаў). Адзначаецца папулярнасць песняў з анімалістычнымі гратэскамі нават у ХХІ ст.

Słowa kluczowe:

анімалістычны гратэск,фальклор,літаратурная апрацоўка,хрысціянізацыя,мадэляванне экзістэнцыйных стратэгій

Bibliografia

Âk vyskočyv vorobej: pesnì,kalyhankì, zabaǔlânkì ì vylìčankì beloruskìh dìtì z Pudlâša. 2008. Red. Fionik Doroteusz, Fionik Elżbieta. Bielsk Podlaski: Stowarzyszenie Muzeum Małej Ojczyzny w Studziwodach.

Bahdanovič Maksim. 1992. Poŭny zbor tvoraŭ. U 3-x t. T. I. Minsk: “Navuka i tèxnika” [Багдановіч Максім. 1992. Поўны збор твораў. У 3-х т. Т. І. Мінск: “Навука і тэхніка”].

Belaruskaja narodnaja pesnja KURA-ŠČABJATURA [Беларуская народная песня КУРА-ШЧАБЯТУРА] [online] https:// www.youtube.com/watch?v=ypIccxkPm4E [доступ: 02.02.2024].

Brückner Aleksander. 1903. Dzieje literatury polskiej w zarysie. T. I. Warszawa: Gebethner i Wolff; Kraków: G. Gebethner.

Brückner Aleksander. 1916. Bibliografia Polska. Tom XXVI, wyd. K. Estreicher, Kraków 1915 [rec.]. „Pamiętnik Literacki”, 14/1/4: 325–329.

[Czeczot Jan]. 1846. Piosnki wieśniacze z nad Niemna i Dźwiny, niektóre przysłowia i idiotyzmy, w mowie Sławiano-Krewickiej. Wilno: Drukiem Józefa Zawadzkiego.

Garbaczowa Maria. 1980. Michał Korycki – elegantissimus poetarum. “Ruch Literacki” r. XXI, z. 3 (129): 175–188.

Gulâeva Veronika 2021. Razvitie tvorčeskogo voobraženiâ u detej doškolʹnogo vozrasta sredstvami folʹklora (195–200). V: Artpedagogika i artpsihologiâ v vek innovacii: materialy III Meždunarodnoj naučno-praktičeskoj konferencii v ramkah Vserossijskogo Festivalâ nauki (Moskva, 11–12 oktâbrâ 2021 g.), red. T.V. Hristidis. Moskva: MGIK [Гуляева Вероника. 2021. Развитие твор ческого воображения у детей дошкольного возраста средствами фольклора (195–200). В: Артпедагогикаи артпсихология в век инновации: материалы III Международной научно-практической конференции в рамках Всероссий ского Фестиваля науки (Москва, 11–12 октября 2021 г.), ред. Т.В. Христидис. Москва: МГИК].

Hernas Czesław. 1957. Proza sowizdrzalska epoki saskiej. Ze studiów nad literaturą staropolską. „Studia staropolskie” t. 5. Red. Kazimierz Budzyk. Wrocław: Zakład im. Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk: 353–371.

Karskì Âǔhìm. 2001. Belarusy, uklad. ì kament. S. Haranìna ì L. Ljaǔšun; nav. rèd. A. Malʹdzìs. Mìnsk: Belaruskì knìhazbor [Карскі Яўхім. 2001. Беларусы, уклад. і камент. С. Гараніна і Л. Ляўшун; нав. рэд. А. Мальдзіс. Мінск: Беларускі кнігазбор].

Kawan Christine Shojaei. 2010. Enzyklopädie des Märchens. Handwörterbuch zur historischen und vergleichenden Erzählforschung, hrsg. R.E. Brednich, Band 13. Berlin, New York: De Gruyter: 618–622.

Kochan Tacciana. 2011. Faĺklornaja asnova vobrazaŭ ptušak u paezii Jana Čačota (153–154). U: Faĺklor i sučasnaja kuĺtura, u 2-ch č. Red. Ivan Roŭda i inš. Minsk: BDU [Кохан Таццяна. 2011. Фальклорная аснова вобразаў птушак у паэзіі Яна Чачота (153–154). У: Фальклор і сучасная культура, у 2-х ч. Рэд. Іван Роўда і інш. Мінск: БДУ].

Korycki Michaelis, S.J. 1817. Carmina. Polociae, Typis Academicis SJ.

Malʹdzìs Adam. 1980. Na skryžavannì slavjanskìx tradycyj: Lìtaratura Belarusì peraxod-naha peryjadu (drugaja palavìna XVII–XVIII st.). Mìnsk: Navuka ì tèxnìka [Мальдзіс Адам. 1980. На скрыжаванні славянскіх традыцый: Літаратура Беларусі пераходнага перыяду (другая палавіна XVII–XVIII ст.). Мінск: Навука і тэхніка].

Malʹdzìs Adam. 1987. Z lìtaraturaznaǔčyx vandravannjaǔ: narysy, èsè, dzënnìkì. Mìnsk: “Mastackaja lìtaratura” [Мальдзіс Адам. 1987. З літаратуразнаўчых вандра-ванняў: нарысы, эсэ, дзённікі. Мінск: “Мастацкая літаратура”].

Mikitìv Galina. 2008. Hudožnʹo-obrazna paradigma simvolìv v ukraïnsʹkih kozacʹkih pìsnâh. „Vìsnik Zaporìzʹkogo nacìonalʹnogo unìversitetu. Filologični nauki” № 2: 146–152 [Микитів Галина. 2008. Художньо-образна парадигма символів в українських козацьких піснях. „Вісник Запорізького національного універ-ситету. Филологични науки” № 2: 146–152].

Nekraševič-Karotkaja Žanna. 2015. Šmatmoǔnaja lìtaratura Belarusì ǔ kantèksce aktualʹnyx lìtaraturaznaǔčyx kancèpcyj: dapamožnìk. Mìnsk: BDU [Некрашэвіч-Кароткая, Жанна. 2015. Шматмоўная літаратура Беларусі ў кантэксце актуальных літаратуразнаўчых канцэпцый: дапаможнік. Мінск: БДУ].

Nekraševič-Korotkaja Žanna. 2019. Hudožestvennye allegorii serbolužickogo obrjada Ptači kwas i tradicija zverinyh groteskov v poètičeskoj kulʹture slavjanskix narodov. „Zeitschrift für Slavische Philologie“ B. 75: 269–296 [Некрашевич-Короткая, Жанна. 2019. Художественные аллегории серболужицкого обряда Ptači kwas и традиция звериных гротесков в поэтической культуре славянских народов. „Zeitschrift für Slavische Philologie” B. 75: 269–296].

Nekraševič-Karotkaja Žanna. 2020. Belarusʹ jak kulʹturnaja prastora ì eǔrapejskì lìtaraturny pracès XVI–XIX stst.: dapamožnìk. Mìnsk: BDU [Некрашэвіч-Кароткая Жанна. 2020. Беларусь як культурная прастора і еўрапейскі літаратурны працэс XVI–XIX стст.: дапаможнік. Мінск: БДУ].

Nekraševič-Karotkaja Žanna. 2022. Der Brauch der Vogelhochzeit und Lieder mit Vogelmotiven in der Folklore der nordwest- und ostslawischen Völker: Pragmatische und funktionale Aspekte. „Lětopis“ № 1(69): 3–20.

Niekraszewicz-Karotkaja Żanna. 2023. Animalističeskie groteski v folʹklore i literature slavjanskix narodov kak hudožestvennyj antidepressant i relevantnyj èlement kulʹturnoj gramotnosti. „Studia Rossica Posnaniensia“ t. 2, № 2: 9–28 [Niekraszewicz-Karotkaja Żanna. 2023. Анималистические гротески в фольклоре и литературе славянских народов как художественный антидепрессант и релевантный элемент культурной грамотности. „Studia Rossica Posnaniensia“ t. 2, № 2: 9–28].

Niekraszewicz-Karotkaja Żanna. 2024. „Przypatrzcie się ptakom podniebnym”: „ptasia kuchnia” opracowania piosenek ludowych w kulturze poetyckiej XVIII wieku (460–474). W: Kowalewska Danuta i in. [red.]. Wiek osiemnasty od kuchni. IV Kongres Badaczy Osiemnastego Wieku. Toruń: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Mikołaja Kopernika w Toruniu.

Parèckì Jakaŭ. 2014. Žyccë ì tvorčascʹ Mìhala Karyckaga. „Lìdskì Letapìsec” № 3 (67): 11–21 [Парэцкі Якаў. 2014. Жыццё і творчасць Міхала Карыцкага. „Лідскі летапісец” № 3 (67): 11–21].

Pjesnički hornych a delnych Łužiskich Serbow <…> Prjeni džjel. Pjesnički hornych Łužiskich Serbow = Volkslieder der Wenden in der Ober- und Nieder-Lausitz <…>. 1841. Ed. Hawpt Leopóld, Smoler Jan Ernst. Volkslieder der Wenden in der Oberlausitz. Grimma: bei J. M. Gebhardt.

Przybyła Wiesław. 2011 Kulturowa semantyka motywu zwierząt. „Teksty Drugie: teoria literatury, krytyka, interpretacja” № 3 (129): 238–252.

Rudnicki Daminik. 2011. Veršy, što prypisvjucca… U: Brazhunoŭ Aljaksandr (rèd.). Slavjanamoŭnaja paèzija Vjalikaha Knjastva Litoŭskaha XVI–XVIII stst. Minsk: Belaruskaja navuka [Рудніцкі Дамінік. 2011. Вершы, што прыпісывюцца… У: Бразгуноў Аляксандр (рэд.). Славянамоўная паэзія Вялікага Княства Літоўскага XVI–XVIII стст. Мінск: Беларуская навука].

Rypiński Alexander. 1840. Białoruś. Kilka słów o poezji prostego ludu téj naszéj polskiej prowincii; o jego muzyce, śpiewie, tańcach, etc. Paryż: w księgotłoczni J. Ma-rylskiego.

Sorbisches Kulturlexikon. 2014. Ed. Hose Susanne, Mirtschin Maria, Pohontsch Anja, Scholze Dietrich, Schön Franz. Bautzen: Domowina-Verlag.

Vakarûk Lûdmila, Pancʹo Stefanìja. 2011. Zoonìmìčnì simvoli v etnomovnìj kartinì svìtu (na materìalì lemkìvsʹkoï pìsnì). “Naukovì pracì. Ser.: Fìlologìâ. Movoznavstvo” № 136 (148): 8–12 [Вакарюк Людмила, Панцьо Стефанія. 2011. Зоонімічні символи в етномовній картині світу (на матеріалі лемківської пісні). “Наукові праці. Сер.: Філологія. Мовознавство” № 136 (148): 8–12].

Voznjak Mihajlo. 1929. Ìz sʹpìvanika Domìnìka Rudnicʹkogo. “Zapiski naukovogo tovaristva ìmenì Ševčenka” t. 150: 243–252 [Возняк Михайло. 1929. Із сьпіваника Домініка Рудницького. “Записки наукового товариства імені Шевченка” t. 150: 243–252].

Žlutka Ales’. 2007. Mìhal Karyckì (26–43). U: Hìstoryja belaruskaj lìtaratury XI–XIX stahoddzjaǔ. Novaja lìtaratura: drugaja palova XVIII–XIX stahoddze, t. 2, red. U. Marhelʹ, V. Čamjaryckì. Minsk: Belaruskaja navuka [Жлутка Алесь. 2007. Міхал Карыцкі (26–43). У: Гісторыя беларускай літаратуры XI–XIX стагоддзяў. Но¬вая літаратура: другая палова XVIII–XIX стагоддзе, т. 2, рэд. У. Мархель, В. Чамярыцкі. Мінск: Беларуская навука].

V. Čamjaryckì. Minsk: Belaruskaja navuka [Жлутка Алесь. 2007. Міхал Карыцкі (26–43). У: Гісторыя беларускай літаратуры XI–XIX стагоддзяў. Новая літаратура: другая палова XVIII–XIX стагоддзе, т. 2, рэд. У. Мархель, В. Чамярыцкі. Мінск: Беларуская навука].