Oryginalny artykuł naukowy
Acta Albaruthenica

Językowy wstyd Białorusinów (analiza socjolingwistyczna)

2020, Tom 20

DOI

10.32612/uw.18988091.2020.20.pp.169–183

Model publikowania

otwarty dostęp

Rodzaj licencji

CC BY-NC 4.0 Int.

Dziedzina

Dziedzina nauk humanistycznych

Dyscyplina

językoznawstwo

Język publikacji

białoruski

Liczba wyświetleń:16

Liczba pobrań:0

Cytowania Crossref:0

Wynik Altmetric:0

Abstrakt

W artykule poddano analizie zjawisko wstydu językowego wśród Białorusinów w aspekcie socjolingwistycznym. Jest to zagadnienie nowe zarówno w socjolingwistyce jak i językoznawstwie. Wcześniej zjawisko to traktowano jako marginalizację języka. Badanie wstydu językowego opiera się głownie na materiale białoruskim: analizie utworów pisarzy białoruskich, którzy wcześniej niż lingwiści dostrzegali problem, analizie dyskursu prezydenta Białorusi dotyczącego języka białoruskiego i wywiadach z Białorusinami, którzy służyli w wojsku w okresie istnienia ZSRR. Wywiady dokładnie ukazują także interesujący genderowy aspekt zjawiska wstydu językowego: po raz pierwszy analizie poddano wojsko radzieckie jako dodatkową strukturę, która wzbudzała wśród Białorusinów poczucie wstydu do języka ojczystego i kultury. Badanie oparto także na zewnętrznym doświadczeniu podobnego zjawiska: na przykład znany fenomen autoodi, czy językowej nienawiści Katalończyków i wstydu językowego Ukraińców.

Słowa kluczowe:

auto-odi,polityka językowa,genderowy aspekt wstydu językowego,język białoruski,niebezpieczeństwo językowe,rusyfikacja,wstyd językowy

Bibliografia

Anâmenne, z hronìkì znìščènnâ belaruskaj movy. 2000. Vìlʹnâ: Gudas [Аняменне, з хронікі знішчэння беларускай мовы. 2000. Вільня: Gudas].

Abalain Hervé. 2000. Histoire de la langue bretonne. Editions Jean-Paul Gisserot.

Aleksìevìč Sʹvâtlana. 2019. Dzâdy pavìnny sysʹcì. Polʹskae Radyë. 11 traǔnâ 2019 [Алексіевіч Cьвятлана. 2019. Дзяды павінны сысьці. Польскае Радыё. 11 траўня 2019] [online] http://archiwum.radyjo.net/4/91/Artykul/419676 [доступ: 20.04.2020].

Auto-odi. La “haine de soi” en sociolinguistique. 2016. Red. А. Garabato, R. Colonna, Paris: L’Harmattan.

Barščèǔskaâ Nìna. 2004. Belaruskaâ èmìgracyâ – abaronca rodnae movy, Varšava: Varšaǔskì Unìversìtèt [Баршчэўская Ніна. 2004. Беларуская эміграцыя – абаронца роднае мовы, Варшава: Варшаўскі Універсітэт].

Belaruskaâ vâslârka: Â što, stanu bolʹš ščaslìvaj, kalì pačnu razmaǔlâcʹ na belaruskaj? Kamu âna patrèbnaâ? [Беларуская вяслярка: Я што, стану больш шчаслівай, калі пачну размаўляць на беларускай? Каму яна патрэбная? [online] https://nn.by/?c=ar&i=252445 [доступ : 26.05.2020] ].

Blanchet Philippe. 2016. Discriminations: combattre la glottophobie. Paris: Textuel.

Bykaǔ Vasìlʹ. 2002. Doǔgaâ daroga dadomu. Mìnsk: Knìga [Быкаў Васіль. 2002. Доўгая дарога дадому. Мінск: Кніга].

Calvet Louis-Jean. 1993. La sociolinguistique. Paris: Editions PUF, coll. “Que sais-je”.

Cyhun Genadzʹ. 2000. Krèalìzavany pradukt: Trasânka âk pradmet lìngvìstyčnaga dasledavannâ. “Arche-Skaryna” № 6: 51–58 [Цыхун Генадзь. 2000. Крэалізаваны прадукт: Трасянка як прадмет лінгвістычнага даследавання. “Arche-Скарына” № 6: 51–58].

Denis Marie-Noële. 2003. Le dialecte alsacien : état des lieux. “Ethnologie française”, 3 (Vol. 33): 363–371.

Fusina Jacques et Ettori Fernand. 1981. Langue corse, incertitudes et Paris. Ajaccio: Scola Corsa.

Gavorycʹ Radyë VYZVALENʹNE... 2020. Praga: Radyë Svabodnaâ Èŭropa / Radyë Svaboda [Гаворыць Радыё ВЫЗВАЛЕНЬНЕ... 2020. Прага: Радыё Свабодная Эу¤ропа / Радыё Свабода].

Garbackì Ǔladzìslaǔ. 2020. Èpoha pozʹnâga Lukašènkì ì rasejska-ǔkraìnskaâ vajna ǔ move vìcebskìh belarusaǔ. “Arche” 2020, 4 studzenâ [Гарбацкі Ўладзіслаў. 2020. Эпоха позьняга Лукашэнкі і расейска-ўкраінская вайна ў мове віцебскіх беларусаў. “Arche” 2020, 4 студзеня [online] https://gazeta.arche.by/article/294.html [доступ: 26.05.2020]].

Garèckì Maksìm. Ruskì [Гарэцкі Максім. Рускі] [online] https://knihi.com/Maksim_Harecki/Ruski.html [доступ : 26.04.2020].

Garèckì Maksìm. 2016. Tvory. Zalataâ kalekcyâ belaruskaj lìtaratury, tom 12, Mìnsk: Mastackaâ lìtaratura [Гарэцкі Максім. 2016. Творы. Залатая калекцыя беларускай літаратуры, том 12, Мінск: Мастацкая літаратура].

Genìûš Larysa. 1993. Spovedzʹ. Mìnsk: Mastackaâ lìtaratura [Геніюш Ларыса. 1993. Споведзь. Мінск: Мастацкая літаратура].

Gìlevìč Nìl. 1993. Âk ne spynìcʹ uzyhodu sonca… Mensk: Navuka ì Tèhnìka [Гілевіч Ніл. 1993. Як не спыніць узыходу сонца… Менск: Навука і Тэхніка].

Grahoǔskì Sârgej. 2008. Zona maǔčannâ. Mìnsk: Mastackaâ lìtaratura [Грахоўскі Сяргей. 2008. Зона маўчання. Мінск: Мастацкая літаратура].

Gryckevìč Anatolʹ. 2000. Zanâpad belaruskaj movy ǔ Belaruska-Lìtoǔskìm gaspadarstve ǔ 18 stagodzdzì. U: Anâmenne, z hronìkì znìščènnâ belaruskaj movy. Vìlʹnâ, Gudas: 17–19 [Грыцкевіч Анатоль. 2000. Заняпад беларускай мовы ў Беларуска-Літоўскім гаспадарстве ў 18 стагодздзі. У: Аняменне, з хронікі знішчэння беларускай мовы. Вільня, Gudas: 17–19].

Gryckevìč Anatolʹ. 2000. Lìngvacyd, abo znìščènne movy. U: Anâmenne, z hronìkì znìščènnâ belaruskaj movy. Vìlʹnâ, Gudas: 83–91 [Грыцкевіч Анатоль. 2000. Лінгвацыд, або знішчэнне мовы. У: Аняменне, з хронікі знішчэння беларускай мовы, Вільня, Gudas: 83–91].

Guespin Louis et Marcellesi Jean-Baptiste. 1986. Pour la glottopolitique. “Langages”, no 83: 5–34.

Hassanpour Amir. 2000. The politics of A-political Linguistics: Linguists and Linguicide. In: Rights to Language: Equity, Power, and Education. Red. R. Phillipon. Routledge.

Ìvanoǔ Uladzìslaǔ. 2018. Âk mova rèague na rasejska-ǔkraìnskuû vajnu (palìtalâgìčnyâ ì sacyâlìngvìstyčnyâ zaǔvagì). “Ìdeologìâ ì Polìtika” № 3(11): 258-259 [Іваноў Уладзіслаў. 2018. Як мова рэагуе на расейска-ўкраінскую вайну (паліталягічныя і сацыялінгвістычныя заўвагі). “Ідеологія і Політика” № 3(11): 258–259].

Lainé Noël. 1992. Le Droit à la parole: Quel avenir pour la langue bretonne ? FeniXX.

Laskoǔ Ìvan. 2019. Vybranyâ tvory. Mìnsk: Belaruskaâ navuka [Ласкоў Іван. 2019. Выбраныя творы. Мінск: Беларуская навука].

Lepešaǔ Ìvan. 2002. Sučasnaâ belaruskaâlìtaraturnaâ mova: sprèčnyâ pytannì. Grodna: GrDU [Лепешаў Іван. 2002. Сучасная беларуская літаратурная мова: спрэчныя пытанні. Гродна: ГрДУ].

Loubière Timothée. L'Alsacien fait de la résistance [online] http://prod-cuej.u-strasbg.fr/mini-sites/traces/articles/la-langue-des-mechants-nazise [доступ : 26.04.2020].

Lukašenko A. 2019. Vopros âzyka u nas rešen raz i navsegda [Лукашенко А. 2019. Вопрос языка у нас решен раз и навсегда [online] https://www.belta.by/president/view/lukashenko-vopros-jazyka-u-nas-reshen-raz-i-navsegda-369474-2019/ [доступ: 20.05.2020]].

Lukašènka aburyǔsâ belaruskamoǔnymì darožnymì znakamì. 2019. “Radyë Svaboda” [Лукашэнка абурыўся беларускамоўнымі дарожнымі знакамі. 2019. “Радыё Свабода”] [online] https://www.svaboda.org/a/29891311.html [доступ: 20.05.2020].

Lukašenko Aleksandr. 1994. Iz vystupleniâ na sessii Gomelʹskogo gorsoveta. “Narodnaâ gazeta” 1994, 1 sʹnežnâ [Лукашенко Александр. 1994. Из выступления на сессии Гомельского горсовета. “Народная газета”, 1994, 1 сьнежня].

Lukašènka– pra belaruskuû movu: Gèta ne â, pytannì – da Mašèrava. 2015. “Euroradio.fm” [Лукашэнка – пра беларускую мову: Гэта не я, пытанні – да Машэрава. 2015. “Euroradio.fm”] [online] https://euroradio.fm/lukashenka-pra-belaruskuyu-movu-geta-ne-ya-pytanni-da-masherava [доступ: 20.05.2020].

Mâčkoǔskaâ Nìna. 2008. Movy ì kulʹtura Belarusì: narysy. Minsk: Prava i èkanomika [Мячкоўская Ніна. 2008. Мовы і культура Беларусі : нарысы. Мiнск: Права i эканомiка].

Moracchini Georges. 2005. Aspects de la situation sociolinguistique de la Corse. Les apports de l'Enquête Famille. “Langage et société”, 2 (n° 112): 9–32.

Ninyoles Rafael Lluis. 1985. Conflicte lingüístic valencià : substitució lingüística i ideologies diglòssiques. Valence: Eliseu Climent.

Sačanka Barys. 2017. Vybranyâ tvory. Mìnsk: Belaruskaâ navuka [Сачанка Барыс. 2017. Выбраныя творы. Мінск: Беларуская навука].

Scalbert-Yücel Clémence. 2017. Guerre, état d’urgence, droits culturels et linguistiques kurdes bafoués. Retour sur le pluralisme selon l’AKP. “Mouvements” 2 (n° 90): 101–108.

Scarr Francis. 2017. Language and war in contemporary Ukraine [online] http://ceenewperspectives.iir.cz/2017/10/19/language-and-war-in-contemporary-ukraine [доступ: 15 траўня 2020].

Stralʹcoǔ Mı̀hasʹ. 1966. Sena na asfalʹce. Mìnsk: Mastackaâ lìtaratura [Стральцоў Міхась. 1966. Сена на асфальце. Мінск: Мастацкая літаратура].

Stukalich Jury. 1975. We Will Overcome! New York: Kreceuski Foundation.

Ukrajinsʹka mowa u XX storiczczi: istorija łingwocydu. 2005. Red. Ł. Masenko. Kyjiw: Wydawnyczyj dim “Kyjewo-Mohylansʹka akademija” [Українська мова у XX сторіччі: історія лінґвоциду. 2005. Ред. Л. Масенко. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія»].

Veras Zosʹka. 2013. Â pomnû ǔsë. Garodnâ: Garadzenskaâ bìblìâtèka [Верас Зоська. 2013. Я помню ўсё. Гародня: Гарадзенская бібліятэка].

Zaki Мenna, Loin de leur terre, les Nubiens rêvent de redonner vie à leur langue [online] https://www.courrier-picard.fr/id85057/article/2020-04-23/loin-de-leur-terre-les-nubiens-revent-de-redonner-vie-leur-langue [доступ : 26.04.2020].

Podobne publikacje